Довідник студента з фізіології (лікувальна справа, педіатрія, медична психологія)

ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Фізіології

(структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, контрольні питання)

Спеціальність – лікувальна справа, педіатрія

Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни Фізіології для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2006).


Зав. кафедри фізіології,

доктор медичних наук, професор С.С.Ткачук


Чернівці – 2012

Навчальна дисципліна

Фізіологія

нормативна дисципліна, дисципліна за вибором студентів (потрібне підкреслити)

1. Вступ.

Враховуючи специфіку прфесійної підготовки майбутніх лікарів, при вивченні фізіології на медичному факультеті необхідно поглибити підготовку з тих розділів фізіології, які безпосередньо повязані з професійною діяльністю. Це перш за все фізіологія нервової системи, травної, дихальної, серцево-судинної системи, фізіологічні основи методів дослідження функцій зазначених систем, роль гормонів у регуляції морфогенезу даних системи. Роль автономних функцій організму в забезпеченні нормального стану функціональних систем організму, особливості ноціцептивної та антиноціцептивної систем.

Кількість навчальних годин -300 годин

лекції - 60 годин.

практичні заняття – 140 годин.

самостійна робота студентів – 100 годин.

Зміст дисипліни структуровано на 4 модулі та 17 змістовних модулів

2. Структура дисципліни "Фізіологія

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу

Програма дисципліни структурована на 4 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів:

Модуль 1. Загальна філологія.

Змістові модулі:

1. Введення в фізіологію

2. Фізіологія збудливих структур.

3. Нервова регуляція функцій організму.

4. Роль центральної нервової системи (ЦНС) у регуляції рухових функцій

5. Роль автономної нервової системи у регуляції вісцеральних функцій

6. Гуморальна регуляція та роль ендокринних залоз у регуляції вісцеральних функцій.

Модуль 2. Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання.

Змістові модулі:

7. Система крові

8. Система кровообігу.

9. Система дихання

Модуль 3. Фізіологія вісцеральних систем: енургетичного обміну, терморегуляції, травлення, виділення.

Змістові модулі:

10. Енергетичний обмін

11 Терморегуляція.

12. Система травлення

13. Система виділення

Модуль 4. Вищі інтегративні функції.

Змістові модулі:

14 Фізіологія сенсорних систем

15 Фізіологічні основи поведінки.

16. Вища нервова діяльність людини

17 Фізіологія трудової діяльності і спорту

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є- а) лекції, б) практичні занягтя. в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів фізіології

Практичні заняття за методикою їх організації є лабораторними, бо передбачають:

1) дослідження студентами функцій в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, моделях,

2) дослідження функцій у здорової людини,

3) вирішення ситуаційних задач (оцінка і аналіз показників функцій, параметрів гомеостазу, механізмів регуляції та ін), що мають експериментальне або клініко-фізіологічне спрямування.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення модулю.

Оцінка успішності студента з дисципліни с рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і мас визначення за системою ЕСТ S та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Опис навчального плану з дисципліни "Фізіологія" для студентів медичних факультетів

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання -2

Види контролю

Всього годин (кредитів )

Аудиторних

СРС


Лекцій

Практичних занять


300

60

140

100

семестр


Кредитів ЕСТ S

10,0






Модуль 1:

Змістових модулів 6

90 год. / 3,0 кредитів ЕСТS

14

48

22

ІІІ

Підсум-ковий модульний контроль

Модуль 2:

Змістових модулів3

90 год. / 3,0 кредитів ЕСТS

20

48

24

ІІІ-І V

Модуль 3:

Змістових модулів 4

60 год. / 2,0 кредитів ЕСТS

12

24

24

І V

Модуль 4:

Змістових модулів 4

6 0 год. /2,0 кредитів ЕСТS

14

20

30

І V

В тому числі,

Підсумковий

Модульний

Контроль

Засвоєння 4-х

Модулів

31 год. / 1,0 кредитів ЕСТS


11

20



Примітки. І кредит ЕСТS - 30 год. Аудиторне навантаження - 70%, СРС - 30%

Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів*

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

"5"

"4"

"3"

"2"

Модуль 1 90/3,0

6

(№№ 1-6)

24

6

5

4

0

0

80

Модуль 2 90/3,0

3

(№№ 7-9)

24

6

5

4

0

0

80

Модуль 3 60/2,0

4

(№№ 10-13)

12

12

10

7

0

0

70

Модуль 4 60/2,0

4

(№№ 14-17)

10

15

12

9

0

0

72

* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю

.

3. Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП)*:

  • Робити висновок про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів
  • Аналізувати вікові особливості функцій організму та їх регуляцію
  • Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми нервової й гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його систем
  • Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв
  • Інтерпретувати механізми й закономірності функціонування збудливих структур організму
  • Аналізувати стан сенсорних процесів у забезпеченні життєдіяльності людини
  • Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій організму
  • Пояснювати механізми інтегративної діяльності організму

· Засвоїти знання про закономірності функціонування цілісного організму людини і його частин у взаємодії з навколишнім середовищем, про фізіологічні механізми, які лежать в основі життєдіяльності організму людини;

· Набути вміння застосовувати знання з усіх розділів фізіології для визначення та оцінки: механізмів розвитку функцій та їх параметрів, регуляції функцій для забезпечення пристосувальних реакцій організму та гомеостазу.

· Оволодіти практичними навичками, необхідними для подальшого вивчення клінічних дисциплін і для майбутньої фахівної діяльності.

· -ПН. 002-Аналізувати вікові особливості функцій організму та їх регуляцію.

· -ПН. 005-Аналізувати регуляційні параметри і робити висновки про механізми нервової і гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його систем.

· -ПН. 006-Аналізувати стан здоров’я людини на підставі фізіологічних критеріїв.

· -ПН.0032-Пояснити механізми інтегративної діяльності організму.

· -ПН.0041-Пояснити фізіологічні основі методів дослідження функцій організму.

· -ПН. 0042-Робити висновок про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів.

4. Опис кожного модуля дисципліни (зміст навчальної програми).

4.1.Найменування тем лекцій.

1.Нормальна фізіологія наука про життєдіяльність здорової людини. Поняття про організм, його системи. Єдність організму і середовища. Методи фізіологічних досліджень.

Коротка характеристика розвитку фізіології. Роль робіт У.Гарвея, Р.Бернара, Е.Дюбуа-Реймона, У.Кеннона, Е.Людвіга, Ч.Шеррінгтона, І.М.Сеченова, І.П.Павлова, Г.П.Костюка та ін.

Основні поняття фізіології. Фізіологічна характеристика функцій. Фізіологія збудливих тканин. Подразливість і збудливість як основа реакції тканини на подразнення. Подразнення. Збудження і гальмування як діяльний стан збудливих тканин, їх фізіологічна роль. Клітинні мембрани, будова і функції. Мембранні канали і насоси.

Мембранний потенціал (МП), його походження. Іонні градієнти клітини, механізми їх підтримання. Зміни МП в залежності від дії подразника.

Локальна відповідь. Критичний рівень деполяризації. Потенціал дії (ПД) його фази і походження. Закон «все або нічого». Рефрактерність. Дія постійного струму назбудливі тканини.

Фізіологічні властивості нервових волокон. Механізм проведення нервового імпульсу по безм'якотних і м'якотних волокнах. Закони проведення збудження по нервових волокнах: двосторонність, ізольоване проведення, функціональна цілісність їх значення для клініки. Характеристика волокон типу А, В,С. Вікові особливості процесу мієлінізації нейронів і нервових волокон та швидкості проведення збудження по нервах. Аксонний транспорт, його роль в реалізації трофічних функцій нейрона.

Синапс. Будова і класифікація синапсів. Механізм передачі збудження в синапсах. Медіатори, їх синтез, перехід в синаптичну щілину, взаємодія з рецепторами постсинаптичної мембрани. Модуляція впливів нейропептидів на рівні синапсів. Постеинаптичні потенціали: збуджуючий (ЗПСП) і гальмівний (ГПСП), їх генез. Особливості будови і функції нервово-м'язового синапса. Онтогенетичні особливості синаптогену і співвідношення різних медіаторів.

Фізіологія м'язів. Функції і фізіологічні властивості поперечно- смугастих м'язів. Види і режими м'язових скорочень. Поодинике скорочення і його фази. Сумація скорочень і тетанус. Залежність амплітуди скорочення від частоти подразнення. Сила і робота м'язів. Динамометрія. Закон середніх навантажень. Рухові одиниці. Сучасні теорії м'язового скорочення і розслаблення. Хімізм і енергетика м'язового скорочення. Електроміографія. Основні відмінності в будові і функціонуванні скелетних та гладких м'язів.

2.Введення в фізіологію ЦНС. Нейрон і його функціональні властивості, особливості струкрури і функції нейронів у новонароджених та дітей перших років життя. Збуджуючі та гальмівні синапси. Основні принципи і особливості поширення збудження в центральній ланці рефлекторної дуги, фізіологічні властивості нервових центрів. Гальмування в ЦНС (І.М.Сеченов). Основні види гальмування. Сучасні уявлення про механізм центрального гальмування ( Дж. Еккл, Реншоу). Методи дослідження ЦНС.

Функції спинного мозку (провідникова, рефлекторна). Спінальні (соматичні і вегетативні) рефлекси. Спінальні механізми регуляції м'язового тонусу і фазних рухів. Характеристика спінальних тварин та спінальний шок. Місце спинного мозку в системі ієрархії ЦНС. Морфофункціональні особливості спинного мозку у новонароджених та дітей раннього віку. Провідникова і рефлекторна функції довгастого мозку. Спінальні, сегментарні, автоматичні рефлекси у новонароджених. «Бульбарна» тварина, її особливості.

3.Фізіологія середнього мозку і мозочка. Провідникова і рефлекторна функції середнього мозку. Мезенцефальні установчі автоматичні у новонароджених та дітей перших місяців життя Мезенцефалічна тварина, її особливості. Децеребраційна ригідність. Мозочок, його аференти та аферентні зв'язки. Наслідки часткового і повного зруйнування мозочка (А.Лючиані) та прояви його ураження у людини. Корегуючі та стабілізуючі впливи мозочка на моторні функції. Участь мозочка в процесах регуляції вегетативних функцій. Місце мозочка в інтеграції функцій мозку.

4.Фізіологія автономної нервової системи (АНС). Особливості структури і функції АНС. Симпатичний та парасимпатичний відділи АНС і інервуємі ними органи. Медіатори АНС. Класифікація рецепторів і вегетатропних речовин. Вегетативні рефлекси. Участь АНС в інтеграції функцій цілісних поведінкових актів.

Проміжний мозок.Таламус, як колектор аферентних шляхів. Функціональна характеристика специфічних (релейних), асоціативних і неспецефічних ядер таламуса.Гіпоталамус, як вищий підкірковий центр вегетативних функцій, його роль в процесах нейрогуморальної регуляції обміну, температури тіля та ін. Нейросекреція. Лімбічна система, як комплекс структур, що здійснюють функції, направлені на збереження виду й індивід. Роль лімбічної системи в формуванні біологічних мотивацій (статевих, харчових, захисних) і емоцій. Базальні ядра, їх роль в формуванні м'язового тонусу і складних поведінкових актів.

5.Гуморальна регуляція функцій організму. Фактори гуморальної регуляції. Характеристика і класифікація фізіологічно-активних речовин. Контур гуморальної регуляції. Негативний зворотній зв'язок в механізмах гуморальної регуляції. Взаємозв'язок нервової і гуморальної регуляції.

Фізіологія залоз внутрішньої секреції. Загальна характеристика гормонів і механізми їх дії на організм. Саморегуляторний механізм нейрогуморальних відношень ігормоноутворювальних функцій в організмі. Методи вивчення залоз внутрішньої секреції. Гормони щитоподібної залози, їх фізіологічна дія, роль в регуляції обміну речовин, росту і розвитку. Регуляцій діяльності щитовидної залози. Причини широкого розповсюдження ендемічного зобу в минулому і його профілактика, як масового захворювання. Наслідки порушення функції.

6.Функція прищитоподібних залоз і їх роль в регуляції обміну кальцію і фосфору. Ендокринна функція підшлункової залози, особливості становлення в онтогенезі. Фізіологічна дія інсуліну і глюкагону. Статеві залози. Чоловічі і жіночі статеві гормони і їх фізіологічна роль у різні періоди онтогенезу. Статеві цикли і їх регуляція. Ендокринні функції плаценти. Гормональна діагностика вагітності. Молокоутворення, молоковіддача і їх регуляція.

7.Гормони наднирників. Глюкокортикоїди, мінералокортикоїди і їх фізіологічне значення. Функції мозкової речовини наднирників, особливості у дитячому віці. Участьгормонів наднирників. Участь гормонів наднирників в механізмі загального адаптаційного синдрому. Фізіологія гіпофізу. Гормони передньої долі гіпофіза і їх фізіологічне значення.Функція проміжкової долі. Задня доля гіпофіза, як депо нагромадження гормонів гіпоталамуса. Роль гіпофіза в регуляції ендокринних органів. Нейросекретигіпоталамуса. Ліберини і статини. Регуляція функцій гіпофіза. Гормони епіфіза.

8.Рідинні середовища організму. Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз і його регуляція.

Кров. Поняття про систему крові. Основні фукнції крові. Склад і кількість крові у людини. Основні фізіологічні константи крові і механізми їх регуляції. Особливості системи крові у дітей.

Плазма, її склад. Гематокрит. Осмотичний і онкотичний тиск. Функціональні системи, що забезпечують постійність осмотичного тиску і кислотно-лужного стану крові.

9. Еритроцити. Будова, кількість, функції, вікові особливості. Будова та властивості гемоглобіну, його сполуки, види в продовж онтогенезу. Кількість гемоглобіну . Критерій насичення еритроцитів гемоглобіном (середня концентрація гемоглобіна, кольоровий показник), його визначення.Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та фактори, які впливають на неї. Поняття про еритрон. Гемоліз, його види.

10.Захисні системи організму. Лейкоцити, їх кількість, види. Поняття про лейкоз та лейкопенію. Лейкоцитарна формула, її особливості у дітей різного віку. Функції різних видів лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Онтогенез імунної системи і зв'язані з ним особливості імунітету у дітей різного віку.

11.Тромбоцити, їх будова, кількість, функції. Гемостаз. Процес зсідання крові і його значення.Сучасні уявлення про основні фактори, які приймають участь в зсіданні крові (плазменні, тромбоцитарні, лейкоцитарні, тканинні). Фази зсідання крові. Фібриноліз. Роль судинної стінки в регуляції зсідання крові і фібринолізі. Скипальна і фібринолітична системи крові як головні фактори функціональної системи підтримки її рідкого стану. Регуляція скипання крові: прискорюючі і уповільнюючі механізми скипання. Лабораторні методи дослідження крові. Вікові зміни системи гемостазу.

Групи крові (система АВ0, резус-систеа, інші системи). Методи визначення груп крові. Правила переливання крові. Кровозамінні розчини. Кровотворення і його регуляція. Вікові зміни системи крові.

Лімфа, її склад, кількість, функції. Позасудинні рідини організму (інтерстиціальна, спинно-мозкова, синовіальна, плевральна, перитоніальна, рідина очного яблука, слиз), їх роль в забезпечення життєдіяльності організму.

12.Морфо-функціональна характеристика системи кровообігу, її роль і місце в підтриманні життєдіяльності організму. Системний кровообіг, функціональна класифікація кровоносних судин. Особливості кровообігу плода і новонароджених.

Серце. Кардіоміоцити, їх будова і функціональне значення. Рецептори. Особливості іонних каналів. Фізіологічні властивості міокарда (збудливістьпровідність,скоротливість). Автоматизм серця. Провідна система, формування в онтогенезі, серцевий цикл і його фазова структура, особливості у дітей різного віку. Систолічний і хвилинний об'єми крові, серцевий індекс. Робота серця.

13.Зовнішні прояви серцевої діяльності (електричні, звукові, механічні), їх походження і фізіологічні основи методів дослідження (електрокардіографія, фонокардіографія, ультразвукова кардіографія, інвазивні дослідження скоротливої здатності міокарда та інші). Регуляція серцевої діяльності (міогенна, гуморальна, нервова). Вікові зміни серцевої діяльності.

14.Основні закони гемодинаміки. Механізм формування судинного тонусу. Загальний периферичний опір судин. Фактори, що забезпечують рух крові в судинах високого і низького тиску. Швидкість руху крові в різних відділах системи кровообігу. Час повного кровообігу крові. Фізіологічна характеристика резистивних судин. Кров'яний тиск, його види (систолічний, діастолічний, пульсовий, середній, артеріальний, капілярний, венозний). Фактори, що визначають величину кров'яного тиску. Лінійна і об'ємна швидкість кровотоку в різних відділах системи кровообігу. Фізіологічні основи методів вимірювання кров'яного тиску в експерименті і клініці.

15. Артеріальний пульс, його основні параметри.

Мікроциркуляція. Морфо-функціональна характеристика основних структур мікроциркуляторного русла. Капілярний кровотік і його особливості. Пре- і посткапілярний опір, кров'яний тиск у капілярах різних органів, транскапілярний обмін і фактори, які впливають на нього. Співвідношення між мікроциркуляцією і системним органним кровотоком. Фізіологічна характеристика ємкісних судин. Особливості венозного кровотоку. Поворот крові до серця. Депо крові, його відносність. Венозний пульс, флебограма і її оцінка. Вікові особливості гемодинаміки в дітей.

Тонус судин і його регуляція. Особливості механізмів регуляції резистивних, ємкісних судин і мікроциркуляторного русла. Взаємопов'язана регуляція роботи серця, стану судин і об'єму циркулюючої крові в стані спокою і при різних адаптивних реакціях. Фізіологічні передумови порушення рівня кров'яного тиску.

Система кровообігу плода і новонародженого. Кровообіг у міокарді, його особливості і механізми регуляції. Методики дослідження органного кровотоку. Вікові особливості системи кровообігу.

16. Значення дихання для організму. Основні етапи процесу дихання. Дихальний цикл. Фізіологічна класифікація дихальних шляхів. Регуляція їх просвіту. Значення миготливого епітелію. Вентиляція легень і альвеол, її нерівномірність в різних відділах легень.

Механізм вдиху. Тиск в плевральній порожнині, його зміни при диханні. Поверхнева напруга альвеол, його механізми. Сурфактанти, їх значення. Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей різних вікових груп.

Газообмін в легенях. Склад вдихуваного, видихуваного і альвеалярного повітря. Напруження газів, розчинених в крові, методи вимірювання. Парціальний тиск газів (РСО2, РО2) в альвеолярному повітрі. Механізми обміну газів між повітрям, що вдихається і альвеалярною газовою сумішшю, альвеолами і кров'ю. Транспорт газів кров'ю (О2 і СО2). Фактори, що впливають на утворення і дисоціацію оксигемоглобіну. Вміст О2 і СО2 в артеріальній і венозній крові. Киснева ємність крові. Утворення і дисоціація бікарбонатів і карбогемоглобіну. Значення карбоангідрази. Газообмін між кров'ю і тканинами. Напруження О2 і СО2 в тканинній рідиній і клітинах. Фізіологічні основи методів дослідження газів.

17. Регуляція дихання. Структури ЦНС, що забезпечують дихальну періодику. Вплив газового складу і рН артеріальної крові на частоту і глибину дихання.

Центральні і периферичні хеморецептори, їх значення в забезпеченні газового гомеостазу. Зміни вентиляції легень при гіперкапнії і гіпоксії. Механорецептори легень, їх значення в саморегуляції частоти і глибини дихання. Рефлекси Герінга-Бреера. Значення структур стовбура мозку і гіпоталамуса, лімбічної системи і кори великих півкуль в регуляції дихання. Умовно-рефлекторна і самовільна регуляція дихання.

Дихання при фізичній роботі, при підвищеному і зниженному барометричному тиску. Резервні можливості системи дихання. Захисні дихальні рефлекси. Дихання при мові. Функціональна система підтримки постійного газового складу крові. Перший вдих новонародженої дитини. Вікові особливості дихання.

18.Суть процесу травлення. Травлення в ротовій порожнині. Механічна та хімічна обробка їжі. Слиновиділення. Методи дослідження. Кількість, склад і властивості слини, її значення. Ковтання, його фази.

Травлення в шлунку, його роль Секреторна діяльність шлункових залоз. Методи дослідження. Склад і властивості шлункового соку. Фази секреції шлунка. Адаптивні зміни шлункової секреції. Особливості секреції, складу й активності ферментів слини і шлункового соку у дітей різних вікових періодів.

Травлення в тонкій кишці. Зовнішньо-секреторна діяльність підшлункової залози, вікові особливості.

19.Роль печінки в травленні.Утворення жовчі, її склад і властивості. Методи дослідження. Печінкова і міхурова жовч. Участь жовчі в травленні. Кишкова секреція. Склад і властивості кишкового секрету. Вікові особливості кишкової панкреатичної та печінкової секреції у дітей. Методи дослідження. Порожнинний і мембранний гідроліз харчових речовин.

Травлення в товстій кишці. Значення мікрофлори кишок. Моторна діяльність ШКТ. Акт дефекації.

20.Всмоктування. Методи дослідження. Всмоктування речовин в різних відділах травного каналу, його механізми. Особливості всмоктування води, солей, вуглеводів, білків, жирів. Регуляція всмоктування. Вікові особливості травлення.

Харчова мотивація. Фізіологічні основи голоду і насичення. Уявлення про харчовий центр. Функціональна система, що підтримує постійність поживних речовин в крові.

Типи травлення: (внутрішньоклітинне, порожнинне, мембранне), основні етапи. Основні принципи і механізм регуляції травлення. Гастро-інтенстинальні гормони. Фази секреції головних травних залоз. Періодична діяльність органів травлення.

21.Енергетичний обмін. Загальні поняття про обмін речовин в організмі. Пластична і енергетична роль харчових речовин. Баланс надходження і витрат речовин. Калорична цінність різних харчових речовин. Пряма і непряма калориметрія. Калоричний коефіцієнт О2. ДК. Основний обмін, величина, умови його дослідження. Специфічно- динамічна дія харчових речовин. Робочий обмін. Вікові особливості. Фізіологічні норми харчування.

22.Органи виділення, їх участь в підтриманні гомеостазу організму.

Нирки. Нефрон як морфо-функціональна одиниця нирки. Кровообіг в нирці, його особливості. Основні процеси сечоутворення (клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція і секреція). Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Реабсорбція в канальцях і механізми її регуляції. Коефіцієнт очищення. Повторно-протитечійна система. Секреторні процеси в канальцях. Кінцева сеча і її склад.

23.Нейрогуморальна регуляція сечоутворення (роль нервової системи гормонів -АДГ, альдостерону, передсерднонатрійуретичного гормону та інші).

Роль нирок в підтриманні азотистого балансу, осмотичного тиску, рН крові, об'єму циркулюючої крові. Адаптивні зміни функції нирок при різних умовах зовнішнього середовища.

Виділення сечі із організму, регуляція. Фізіологічні основи методів дослідження функції нирок. Вікові зміни сечоутворення і сечовиділення.

24. Поняття про сенсорні системи (аналізатори). Значення аналізаторів у пізнаванні світу. Системний фактор сприймання. Функціональна організація аналізаторів. Рецептор: поняття, класифікація, основні властивості, механізм збудження, функціональна лабільність. Регуляція функції рецепторів. Поняття про рецептивне поле ірефлексогенні зони. Методи дослідження збудливості рецепторів.

Провідниковий відділ аналізаторів. Взаємодія аналізаторів. Кодування інформації в різних відділах аналізаторів.

Фізіологічні основи методів дослідження аналізаторів. Вікові зміни сенсорних систем.

Слуховий аналізатор. Звукопровідний, звукосприймаючий та звукоаналізуючий апарати. Провідниковий і корковий відділи аналізаторів. Центральні механізми аналізу звукової інформації. Теорія сприйняття звуків. Бінауральний слух.

Сомато-сенсорний аналізатор, його структура і функції. Ноціцепція. Біологічне значення болю, проекційна і відображена біль. Сучасні уявлення про ноціцептивну систему. Антиноціцептивна система. Фізіологічні основи знеболювання і наркозу.

Нюховий та смаковий аналізатор. Рецепторний, провідниковий і корковий відділи. Класифікація запахів та смаків, теорія їх сприймання. Інтерорецептивний аналізатор. Його роль в підтримці гомеостазу. Рецепторний, провідниковий і корковий відділи.

25.Зоровий аналізатор. Рецепторний аппарат. Фотохімічні процеси в рецепторах сітківки при дії світла.Функції біполярних і гангліозних клітин сіиківки. Поле зору.Рефракція і акомодація. Провідниковий і корковий відділи аналізатора. Перебудова інформації на різних його рівнях.Формування зорового образу. Роль лівої і правої півкуль в зоровому сприйманні. Сприймання простору. Сучасні уявлення про сприймання кольору. Основні форми порушення кольорового сприйняття. Етапи постнатального дозрівання зорового аналізатора у дітей.

26.Природжені форми поведінки (безумовні рефлекси і інстинкти), їх значення для пристосувальної діяльності організму. Мотивації. Вища нервова діяльність (ВНД). Періоди психомоторного розвитку дітей 1-го року життя.

Об'єктивні методи дослідження ВНД. Умовний рефлекс як форма пристосування тварин і людини до змінних умов існування. Закономірності утворення і прояву умовних рефлексів. Класифікація у мовних рефлексів. Фізіологічні механізми утворення умовних рефлексів, їх структурно-функціональна основа.Функціональні основи замикання тимчасового зв'язку. Становлення умовно-рефлекторної діяльності у дітей різних вікових періодів.

Особливості ВНД людини і відміна її від ВНД тварин. Перша і друга сигнальні системи, етапи формування у дітей.

Типи ВНД, їх класифікація, характеристика, методи дослідження. Роль виховання.

Пам'ять, її види і механізми. Аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль. Динамічний стереотип, його фізіологічна суть, значення для навчання і набування трудових навичок.

Мова. Функції мови. Механізм утворення голосу. Функціональна асиметрія кори великих півкуль, пов'язана з розвитком мови у людини.Фізіологічні методи дослідження мови у людини. Навіювання. Вікові етапи формування мовних навичок.

Мислення. Розвиток абстрактного мислення у дітей. Образне і вербальне мислення. Роль мозкових структур в процесі мислення. Свідомість.

27.Явище гальмування у ВНД. Безумовне (зовнішнє та позамежне гальмування) і умовне (внутрішнє) гальмування (згасюче, диференційне, згасаюче гальмо, запізнювальне). Аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль. Вікові особливості. Фізіологічні механізми сну і неспання. Снобачення. Гіпноз. Фазові явища в корі великих півкуль.

28.Архітектоніка суцільного поведінкового акту. Емоції, їх біологічна роль. Класифікація. Теорія емоцій. Нейрофізіологічний субстрат емоцій. Роль емоцій у психічному розвитку дітей та в цілеспрямованій діяльності людини.

Фізіологічні основи трудовоі діяльності. Особливості фізичної і розумової праці формування трудових навичок у дітей.

Втома як реакція цілісного організму.Фактори сприяння розвитку втоми. Активний відпочинок і його механізми.

29.Фізіологія адаптації. Біологічні і соціальні фактори адаптації. Види, фази і критерії адаптації. Механізми розвитку адаптивних реакцій. Вікові особливості у дітей. Можливі наслідки адаптації.

30.Фізіологія відтворення (формування статевого дозрівання, формування і реалізація статевої мотивації, вагітність, пологи, годування молоком дитини, її виховання).

Анатомо-фізіологічні основи відтворення. Регуляція статевих функцій. Безумовнорефлекторний механізм (аферентна, центральна і еферентна ланки). Умовнорефлекторна регуляція. Нейрогуморальна регуляція (гормони гіпоталамуса,гонадотропні гормони гіпофіза і статеві гормони).

Формування і механізми статевої мотивації. Роль статевих гормонів в формуванні статевої поведінки. Фази статевого циклу. Статеві рефлекси у жінок і чоловіків. Фізіологічні закономірності вагітності і статевого акту. Вікові зміни відтворення.

4.2.Практичні заняття, їх зміст.

1.Ознайомлення з кафедрою. Методи дослідження в фізіології. Методи подразнення і реєстрації, що використовуються в фізіології. Запис схеми ведення протоколів практичних занять. Знайомство з апаратурою для подразнення та регістрації фізіологічних функцій.Замалювання апаратів та схем приладів в протоколах.

2. Характеристика збудливих тканин. Приготування нервово- м'язевого препарату, визначення порогу збудливості його при прямому і непрямому подразненні. Замалювати препарат.

3.Біоелектричні явища в збудливих тканинах. Проведення першого досліду Гальвані. Проведення другого досліду Гальвані (скорочення без металу). Відтворення досліду Маттеучі.

4.Проведення збудження в нервових волокнах і нервових стовбурах. Закони проведення збудження по нервовому волокну. Спостереження скорочення різних груп м'язів при подразненні різних корінців сідничого нерва препарату задніх лапок жаби струмом порогової сили. Дослідження двостороннього проведення по нервовому волокну на препараті задніх лапок жаби.

5.Закони подразнення збудливих тканин. Вплив постійного струму на збудливі тканини. Спостерігати правило Дюбуа-Реймона на нервово- м'язовому препараті з лапкою жаби. Відтворити доказ полярного закону при дії хлороформу на нерв.

Параметри збудливості. Хронаксиметрія. Визначення реобази і субординаційної хронаксії для згиначів пальців.Визначення реобази і хронаксії для м'язів верхньої повіки. Залежність часу дії струму від його сили. Визначення часу дії струму для 1, 2, 3, 4, 5 реобаз. Виведення кривої сили - часу для згиначів кисті.

6.Фізіологія синапсів. Вивчення проведення збудження через синапс та порушень передачі після введення мюрелаксантів.

7.М'язове скорочення. Запис поодинокого скорочення. Запис порогового, субмаксимального і максимального скорочення м'язів. Запис на кімографі і зарисовка в протоколах кривої поодинокого скорочення. Тетанічне скорочення. Запис і аналіз кривої зубчастого та гладкого тетанусу. Запис песимуму і оптимуму сили подразнення.

8.Практичні навички з фізіології збудливих тканин.

9 .Аналіз рефлекторної дуги. Визначення залежності рефлексу від рецептивного поля. Виявлення відсутності рефлексу при зруйнуванні різних частин рефлекторної дуги. Дослідження колінного і ахілового рефлексів у людини.

10.Час рефлексу. Дослідження часу рефлексу за Тюрком. Визначення залежності часу рефлексу від сили подразнення. Визначення часу колінного рефлексу у людини з допомогою рефлексометра, розробленого Г.І.Ходоровським.

11.Властивості нервових центрі в.Спостереження явища іррадіації при сильному подразненні. Вивчення явища полегшення при подразненні препарата одним і тим же розчином сірчаної кислоти (0,6%) через короткі проміжки часу. Спостереження явища сумації на спинно-мозковому препараті жаби.

12. Гальмування спинномозкових рефлексів. Спостереження гальмування при накладенні гумового кільця на голову жаби , при накладенні лігатури на стегно і при потягуванні за передню лапку. Відтворення досліду Сеченовського гальмування спинно-мозкових рефлексів. Спостереження за реакціями жаби після введення їй стрихніну.

13. Тонічні рефлекси. Спостереження за рухами жаби після одностороннього зруйнування лабіринту.Дослідження статичних рефлексів у морської свинки з нормальними і односторонньо вимкненими лабіринтами. Дослідження ліфтної реакції і готовності до стрибка.

14.Фізіологія мозочка.Видалення мозочка у щура. Демонстрація тварин з частковим і повністю видаленим мозочком.

15.Стереотаксична техніка. Вживлення мікроелектродів в різні структури мозку щура.

16.Електроенцефалографія. Ознайомлення з записом і аналіз ЕЕГ у дітей тварин.

17. Практичні навички з фізіології ЦНС.

18.Вплив вегетотропних речовин на організм. Спостерігати дію пілокарпину на потовиділення у кішки. Спостерігати дію кокаїну на серцеву діяльність собаки. Дослідити дію гоматропіну на зіницю ока людини.

Вегетативні рефлекси. Визначення прямої і співдружньої реакції зіниці людини на світло. Спостерігати відсутність зіничного рефлексу після закапування в око розчину гоматропіну. Спостерігати рефлекс Даніні- Ашнера. Відтворити аксон-рефлекс (дермографізм). Спостереження ортостатичних і кліностатичних рефлексів.

19.Дія на цілісний організм гормонів щитоподібні залози і інсуліну. Вплив тиреоідину на линяння голубів. Спостереження гіпоглікемічних судом у мишей після введенняінсуліну.

20. Дія адреналіну на зіницю енуклейованого ока жаби. Дія адреналіну і пітуітрину на пігментні клітини шкіри жаби.

21.Визначення фаз статевого циклу щура по піхвовому мазку. Піхвові мазки жінок як показник кількості естрогенів у крові.

22.Гормональна діагностика вагітності. Реакція Ашгейма-Дондека. Сперматозоїдна реакція Галлі-Майніні.

23. Практичні навички з фізіології гуморальної регуляції функцій

24.Підсумковий модульний контроль .

25.Оволодіння технікою взяття крові із пальця. Визначення об'ємного співвідношення плазми і формених елементів крові з допомогою мікроцентрифуги.

Ознайомлення з принципом підрахунку формених елементів крові. Ознайомлення з методами розведення крові для підрахунку еритроцитів і лейкоцитів. Знайомство з камерами для підрахунку форменних елементів крові. Замалювання сітки.

26.Взяття крові з пальця, розведення і підрахунок кількості еритроцитів з допомогою камери Горяєва і еритрогемометра.

27.Визначення кількості гемоглобіну за Салі і з допомогою еритрогемометра, вирахування колірного показника крові. Розгляд спектра оксигемоглобіну з допомогою спектроскопа.

28.Складання шкали резистентності від 0,3 до 1% р-ну N аСL, визначення верхньої і нижньої границі резистентності еритроцитів. Спостераження гемолізу еритроцитів під впливом сірчаної кислоти, спирту, ефіру. Визначення ШОЕ. Визначення часу осідання крові (встановлення протромбінового часу і розрахунок протромбінового індексу).

29.Знайомство з методами вивчення та визначення групи крові кожному студенту.

30.Взяття крові із пальця, розведення її і підрахунок кількості лейкоцитів, лейкоцитарна формула.

31. Практичні навички з фізіології крові.

З2.Перкусія і аускультація серця. Визначення локалізації верхівкового поштовху серця методом пальпації. Визначення границь серця методом перкусії. Вікові особливості форми, розмірів, маси і положення серця у дітей. Вислуховування тонів серця з допомогою стетоскопа та фонендоскопа і фоноелектрокардіографа.

33.Провідна система серця, формування в онтогенезі. Визначення провідної системи серця з допомогою лігатур Станіуса. Ознайомлення з методикою приготування ізольованого серця жаби. Вивчення впливу на нього високої і низької температури, надлишків іонів Са і К.

34.Кардіографія і запис екстрасистоли. Запис нормальної кардіограми серця жаби. Запис передсердної і шлуночкової екстрасистоли.

35.Вивчення нервово-рефлекторних впливів на серце. Спостереження зміни сердечної діяльності при подразненні блукаючого н ерва жаби. Проведення дослідів Гольца і Сеченова.

36.Виміри кров'яного тиску у людини за методами Ріва-Роччі. Визначення систолічного і діастолічного тиску методом Короткова.

Вирахування пульсового тиску. Величина артеріального тиску у дітей різного віку. Ознайомлення з принципом і методикою сфігмографії. Запис пульсу з допомогою сфігмографа. Аналіз сфігмограми.

37.Ознайомлення з методами і принципами електрокардіографії і вектор-електрокардіоскопії. Запис ЕКГ у людини. Специфіка ЕКГ у дітей різного вікового періоду.

38.Сучасні методи дослідження серцевої діяльності. онокардіографія, балістокардіографія, динамокардіографія, пульсотахометрія, ехокардіографія.

39.Спостереження під мікроскопом руху крові в артеріях, капілярах і венах язика плавальної перетинки лапки жаби. Спостерігати капіляри нігтьового ложа за допомогою капіляроскопа.

40. Практичні навички з фізіології кровообігу (4 год.)

41.Перкусія і аускультація легень. Спостереження дихальних рухів грудної клітки і підрахунок кожному студенту кількості дихальних рухів за 1 хв. Визначення границь легень методом перкусії. Екскурсія легень при диханні. Вислуховування везикулярного дихання.

42.Визначення у людини ЖЕЛ і її складових частин (дихальних, резервних і додаткових порцій повітря). Спірографія. Функціональні показники дихання у дітей різного віку.

43.Визначення кількості дихань і пульсу в спокої. Визначення вентиляції легень в спокої: а) з допомогою мішка Дугласа і газового лічильника; б) знаючи дихальну порцію і кількість дихань за 1 хв. Визначення кількості дихань і пульсу до і після 3- хвилинного інтенсивного навантаження ( біг по сходинах). Визначення вентиляції легень після Інтненсивної роботи. Складання таблиць одержаних даних.

44.Регуляція дихання. Ознайомлення з методами одержання газів крові за допомогою помпи Сеченова. Ознайомлення з принципом газового аналізу за Холденом. Оксигемографія.

45. Практичні навички з фізіології дихання (4 год.).

46. Підсумковий модульний контроль.

47.Ознайомлення з методиками хірургічної підготовки тварин до хронічного досліду. Оволодіння методикою одержання слини у людини з допомогою капсули Лешлі-Красногорського. Визначення наявності мальтази і муцину у слині.

48.Ознайомлення з методиками дослідження шлункової секреції і виведення кривих соковиділення. Визначення перетравлюючої сили шлункового соку і дослідити вплив сечужного ферменту.

49.Дослідження впливу підшлункового соку на молоко, жовчі на жири.

50.Дослідження рухової функції ШКТ. Спостереження рухів війок стравоходу жаби. Дослідження скоротливої здатності ізольованого відрізка тонкої кишки щура і вплив на нього ацетилхоліну й адреналіну.

51.Електрогастрографія. Фізіологія всмоктування.

52. Практичні навички з фізіології травлення.

53.Пряма калориметрія. Визначення основного обміну у кролика методом прямої калориметрії. Проведення розрахунку основного обміну за добу кожному студенту у себе за даними своєї ваги, росту,статі і віку (по таблицям Гарріса і Бенедикта). Проведення розхрахунку стандартного обміну у людини за номограмою.

Непряма калориметрія. Визначення основного обміну за даними газового аналізу.

54.Складання харчових раціонів для людей різних професій. Складання харчового раціону для студентів на 3000 ккал. з урахуванням необхідної кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і солей ( обід-50%, сніданок-30%, вечеря-20%). Складання харчового раціону для дітей різного вікового періоду.

55.Ознайомлення з методиками операції виведення сечоводів за І.П.Павловим, Л.Н.Орбеллі, методиками збирання сечі у хронічно оперованих тварин, визначення величини клубочкової фільтрації і реабсорбції в канальцях.

56.Вивчення ролі ниркового апарату жаби в осморегуляції. Спостереження функціональної мобільності потових залоз у людини. Вивчення потовиділення на фаланзі пальця до і після фізичного навантаження.

57. Практичні навички з фізіології обміну та виділення.

58. Підсумковий модульний контроль.

59.Вчення І.П.Павлова про аналізатори. Вивчення шкірної чутливості. Визначення порогу тактильної чутливості. Вивчення смакової і нюхової чутливості. Фізіологіяслуху. Визначення гостроти слуху методом Воячека. Визначення повітряної і кісткової провідності звуку. Дослідження слухових орієнтувальних реакцій у дітей раннього віку.

60.Вивчення рефракції і акомодації ока. Спостереження явища астигматизму. Дослідження зорово-орієндувальних реакцій у дітей першого року.

61.Визначення гостроти і поля зору. Визначення правильності окоміра по лінійці з резиновим кільцем. Визначення сліпої плями за малюнком Маріота. Визначення гостроти зору кожному студенту у себе по таблиці Сівцева. Визначення кольорового зору за таблицями Рабкіна.

62.Ознайомлення за методами вироблення умовних рефлексів на собаках і дрібних тваринах. Ознайомлення з моворуховою методикою вироблення умовних рефлексів у людини за Івановим-Смоленським.

63.Вироблення диференціювального гальмування. Спостереження у людини безумовного гальмування (з допомогою таблиць Анфімова).

64.Вивчення швидкості вироблення рефлексів у людей з різними типами нервової системи.

65.Ознайомлення з методами дослідження зв'язків першої і другої сигнальних систем у людини. Ознайомлення з методами інтегральної оцінки рівня нервово-психічного розвитку дітей.

66. Сила і робота м'язів. Визначення загальної і питомої сили литкового м'яза жаби. Визначення оптимальних умов для виконання максимальної роботи литкового м'яза жаби. Закон середніх навантажень. В елоергометрія. Визначення кожному у себе сили згиначів кисті і розгиначів тулуба.Фізіологія стомлення. Запис ергограми при різних навантаженнях. Перевірка відповіді м'язів на подразнення моторної точки після розвитку стомлення. Запис ергограми при швидкому і повільному ритмі роботи. Спостереження зміни температури м'язів при роботі.

67. Вивчення процесів адаптації людини до змінних умов середовища. Негайна і тривала адаптація. Кібернетичне вивчення фізіологічних функцій, нейрокібернетика, математичне моделювання і індентифікація функцінування опорно-рухової системи, аналізаторів і роботи мозку. Практичне використання кібернетики і біоніки в медицині, досягнення в області створення фізіологічних, біотехнічних систем.

6 8. Підсумковий модульний контроль .


МОДУЛЬ№1

4.1.Тематичний план лекцій.

№ п.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Предмет і завдання нормальної фізіології, фізіологія та біофізика збудливих тканин

2

2.

Введення у фізіологію ЦНС. Функції спинного, заднього мозку

2

3.

Фізіологія середнього мозку та мозочка.

2

4.

Фізіологія вегетативної нервової системи, проміжного мозку, лімбічної системи та підкіркових ядер.

2

5.

Фізіологія залоз внутрішньої секреції. Гормони щитоподібної залози та їх значення

2

6.

Фізіологія прищитоподібних, підшлункової та статевих залоз.

2

7

Гормони наднирників. Фізіологія гіпофіза та епіфіза.

2


РАЗОМ .

14

4.2. Тематичний план практичних (семінарських) занять.

Тема №

заняття

Тема заняття

К-ть год.

Модуль 1. Загальна фізіологія

1

1

Методи дослідження в фізіології. Ознайомлення з апаратурою для подразнення та реєстрації фізіологічних функцій.

2

2

2

Характеристика збудливих тканин.

2

3

3

Біоелектричні явища в збудливих тканинах.

2

4

4

Закони проведення збудження по нервовому волокну.

2

5

5

Закони подразнення збудливих тканин. Параметри збудливості. Хронаксиметрія.

2

6

6

Фізіологія синапсів.

2

7

7

Механізм м’ язового скорочення. Запис поодинокого і тетанічного м'язового скорочення.

2

8

8

Практичні навички з фізіології збудливих тканин.

2

9

9

Аналіз рефлекторної дуги.

2

10

Час рефлексу.

2

10

11

Властивості нервових центрів.

2

11

12

Гальмування спинномозкових рефлексів.

2

12

13

Тонічні рефлекси.

2

13

14

Фізіологія мозочка.

2

14

15

Стереотаксична техніка.

2

16

ЕЕГ.

2

15

17

Практичні навички з фізіології ЦНС.

2

16

18

Вплив вегетотропних речовин на організм. Вегетативні рефлекси.

2

17

19

Гуморальна регуляція функцій, фактори регуляції. Роль гормонів в її

з дійсненні. Механізми дії гормонів.

2

20

Роль ендокринних залоз у регуляції процесів росту та розвитку.

2

18

21

Роль ендокринних залоз у регуляції гомеостазу та неспецифічної

а даптації.

2

19

22

Роль ендокринних залоз у процесах відтворення.

2

20

23

Практичні навички з фізіології ЗВС.

2


24

Підсумковий модульний контроль №1

2



РАЗОМ

48

4.3. Види самостійної роботи студента.

п.п.

ТЕМА

К-сть годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

15

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:




Історія розвитку фізіології у ХІХ столітті

1

Підсумковий модульний контроль


Внесок робіт І.М.Сєченова, І.П.Павлова, П.К.Анохіна, П.Г.Костюка в розвиток світової фізіології. Українська фізіологічна школа

1

-“-

3.

Підготовка до підсумкового модульного контролю

5

Підсумковий модульний контроль


РАЗОМ

22


МОДУЛЬ№2

4.1.Тематичний план лекцій.

№ п.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Поняття про внутрішнє середовище організму.

2

2.

Кров. Формені елементи. Кількість та функції еритроцитів

2

3.

Захисна функція крові. Кількість та функція лейкоцитів.

2

4.

Поняття про гемостаз. Кількість та функції тромбоцитів

2

5.

Кровообіг та його значення для організму. Фізіологічні особливості та властивості серцевого м'язу.

2

6.

Регуляція діяльності серця

2

7

Фізіологія та біофізика гемодинаміки

2

8.

Пульс, походження та характеристика. Нервова та гуморальна регуляція кровообігу

2

9

Фізіологія дихання. Зовнішнє дихання. Газообмін в легенях

2

10.

Транспорт газів кров'ю. Регуляція дихання.

2


РАЗОМ

20

4.2. Тематичний план практичних (семінарських) занять.

Тема №

заняття

Тема заняття

К-ть год.

Модуль 2. Фізіологія вісцеральних систем: крові кровообігу, дихання

1

25

Оволодіння технікою взяття крові з пальця. Визначення об'ємного

Співвідношення плазми та формених елементів крові. Ознайомлення з принципом підрахунку формених елементів крові.

2

2

26

Підрахунок еритроцитів.

2

3

27

Визначення гемоглобіну.

2

4

28

Гемоліз та резистентність еритроцитів. ШОЕ. Час згортання.

2

5

29

Групи крові.

2

6

30

Підрахунок лейкоцитів.

2

7

31

Практичні навички з фізіології крові.

4

32

Практичні навички з фізіології крові.

8

33

Перкусія та аускультація серця.

2

9

34

Провідна система серця.

2

10

35

Кардіографія та запис екстрасистоли.

2

11

36

Регуляція діяльності серця.

2

12

37

Вимірювання артеріального тиску у людини. Реєстрація пульсу.

2

13

38

Електрокардіографія (ЕКГ) та векторкардіографія (ВЕКС)

2

39

Допоміжні методи дослідження серця: ФКГ, БКГ, ДКГ, ЕхоКГ.

2

14

40

Рух крові в судинах.

2

15

41

Практичні навички з фізіології кровообігу.

4

42

Практичні навички з фізіології кровообігу.

16

43

Перкусія та аускультація легень.

2

17

44

Визначення життєвої ємкості легень (ЖЕЛ).

2

18

45

Визначення вентиляції легень.

2

19

46

Регуляція дихання.

2

20

47

Практичні навички з фізіології дихання.

2


48

Підсумковий модульний контроль №2

2



РАЗОМ

48

4.3. Види самостійної роботи студента.

п.п.

ТЕМА

К-сть годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок.

16

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять


Підсумковий модульний контроль


Динаміка кровообігу.

1

Підсумковий модульний контроль


Фізіологія регіонального кровообігу.

2

Підсумковий модульний контроль

3.

Підготовка до підсумкового модульного контролю.

5

Підсумковий модульний контроль


РАЗОМ

24


МОДУЛЬ№3

4.1.Тематичний план лекцій.

№ п.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Фізіологія вісцеральних систем: енергетичнего обміну, терморегуляції, травлення, виділення

Фізіологія травлення. Травлення в ротовій порожнині та шлунку.

2

2.

Травлення в тонкій кишці. Роль печінки в процесах травлення. Травлення в товстій кишці. Регуляція діяльності травної системи.

2

3.

Всмоктування речовин в різних відділах травного каналу, його механізми. Регуляція всмоктування.

2

4.

Обмін речовин та енергії. Терморегуляція.

2

5.

Фізіологія виділення. Фізіологія нирок та сечовивідних шляхів.

2

6.

Нейрогуморальна регуляція сечоутворення. Роль нирок в підтриманні гомеостазу. Вікові зміни сечоутворення і сечовиділення.

2


РАЗОМ

12

4.2. Тематичний план практичних занять.

Тема №

заняття

Тема заняття

К-ть год.

Модуль 3. Фізіологія вісцеральних систем: енергетичнего обміну, терморегуляції, травлення, виділення

1

49

Травлення в ротовій порожнині.

2

2

50

Травлення в шлунку .

2

3

51

Травлення в кишечнику.

2

4

52

Моторна функція травного тракту.

2

5

53

Фізіологія всмоктування.

2

6

54

Практичні навички з фізіології травлення.

2

7

55

Визначення основного обміну методом прямої та непрямої калориметрії.

2

56

Складання харчових раціонів для студентів.

2

8

57

Вивчення процесів сечоутворення.

2

9

58

Регуляція процесів виділення.

2

10

59

Практичні навички з фізіології обміну і виділення.

2


60

Підсумковий модульний контроль № 3

2



РАЗОМ

24

4.3. Види самостійної роботи студента.

п.п.

ТЕМА

К-сть годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок.

17

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Індивідуальна СРС: розробити схему контура регуляції гомеостазу за участю нирок.

2

Поточний контроль

3.

Підготовка до підсумкового модульного контролю

5

Підсумковий модульний контроль


РАЗОМ

22


МОДУЛЬ№4

4.1.Тематичний план лекцій.

№ п.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Загальна характеристика аналізаторів. Фізіологія та біофізика слухового, смакового і шкірного аналізаторів.

2

2.

Фіз і ологія зорового аналізатора

2

3.

Фізіологія ВНД. Пам ’ ять

2

4.

Явище гальмування у ВНД. Фізіологічні механізми сну і активного стану

2

5.

Архітектоніка суцільного поведінкового акту. Роль мотивації та емоцій у формуванні поведінки. Фізіологія трудової діяльності людини.

2

6.

Фізіологія адаптації людини до різних умов існування.

2

7

Фізіологія відтворення.

2


РАЗОМ

14

4.2. Тематичний план практичних занять.

Тема №

заняття

Тема заняття

К-ть год.



Модуль 4. Вищі інтегративні функції.


1

61

Вивчення шкірної, смакової і нюхової чутливості. Фізіологія слуху.

2

2

62

Рефракція і акомодація ока.

2

3

63

Визначення гостроти і поля зору.

2

4

64

Умовний рефлекс та його нейрофізіологічні механізми.

2

5

65

Гальмування в корі головного мозку.

2

6

66

Типи вищої нервової діяльності (ВНД).

2

7

67

Вчення І.П.Павлова про 1 і 2 сигнальні системи.

2

8

68

Сила та робота м'язів. Фізіологія втомлення.

2

69

Адаптація. Кібернетичне вивчення фізіологічних функцій.

2


70

Підсумковий модульний контроль

2



Всього

20

4.3. Види самостійної роботи студента.

п.п.

ТЕМА

К-сть годин

Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок.

18

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять.




Вестибулярна сенсорна система.

2

Підсумковий модульний контроль


Опіатна та неопіатна антиноцицептивні системи організму, їх значення.

2

Підсумковий модульний контроль


Сон, його види, механізми, біологічна роль.

3

Підсумковий модульний контроль

3.

Підготовка до підсумкового модульного контролю.

5

Підсумковий модульний контроль


РАЗОМ

30



4.5 ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю - 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі . У програмі застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Модуль 1

Модуль 2

Модуль 3

Модуль 4

“ 5 ”

6

6

12

15

“4”

5

4

5

4

10

12

“ 3 ”

4

4

7

9

“2”

0

0

0

0

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5", на кількість тем у модулі.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "3", на кількість тем у модулі: модуль1 - 80 балів; модуль 2 - 80 балів; модуль 3 - 70 балів; модуль 4 - 72 балів.

Оцінювання самостійної роботи.

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Конвертація кількості балів із дисципліни у оцінки за шкалами ECTS та 4-бальною (традиційною):

Кількість балів із дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTS таким чином:

За шкалою ЕСТ S

За національною шкалою

За шкалою БДМУ

(у балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

(добре)

150-164


(задовільно)

задовільно

135-149

(слабко)

120-134


FX

незадовільно

з можливістю повторного складання

70-119

F

незадовільно

з обов’язковим повторним курсом

1-69

Присвоєння оцінок "А", " B " " C " " D " " E " здійснюється студентам, які успішно завершили вивчення дисципліни.

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Оцінка з дисципліни Х, F ("2") виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FХ ("2") виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-х (двох) разів за графіком, затвердженим ректором, під час зимових або літніх канікул (до 07 липня поточного року) упродовж двох тижнів після завершення навчального року.

Студенти, які одержали оцінку F після завершення вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затверджується в установленому порядку.

За дозволом проректора з навчальної роботи студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).

Кількість балів із дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕСТ S

Оцінка за 4- бальною шкалою

А

“5”

В, С

“4”

D, E

“3”

FX, F

“2”


Зав. кафедри фізіології ім.Я.Д.Кіршенблата,

доктор медичних наук, професор С.С.Ткачук


МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАКЛЮЧНОГО КОНТРОЛЮ З ФІЗІОЛОГІЇ

Загальна оцінка з фізіології виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Оцінка з фізіології виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Обє’ктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульною контролю).

Методика проведення заключного контролю с хвален а на методичній нараді кафедри фізіології 0 5 .0 5 .20 11 року (протокол № 16 ) .

Зав. кафедри фізіології,

доктор медичних наук, професор С.С.Ткачук


Розподіл балів, присвоюваних студентам

№ теми

Поточна навчальна діяльність

Максимальна кількість балів

№ теми

Поточна навчальна діяльність

Максимальна кількість балів


Модуль 1



Модуль 3


1.

Заняття № 1

6 балів

1.

Заняття № 49

12 балів

2.

Заняття № 2

6 балів

2.

Заняття № 50

12 балів

3.

Заняття №3

6 балів

3.

Заняття № 51

12 балів

4.

Заняття №4

6 балів

4.

Заняття № 52

12 балів

5.

Заняття №5

6 балів

5.

Заняття № 53

12 балів

6.

Заняття №6

6 балів

6.

Заняття № 54

12 балів

7.

Заняття №7

6 балів

7.

Заняття № 55

Заняття № 56

12 балів

8.

Заняття №8

6 балів

8.

Заняття № 57

12 балів

9.

Заняття № 9

Заняття №10

6 балів

9.

Заняття № 58

12 балів

10.

Заняття № 11

6 балів

10.

Заняття № 59

12 балів

11.

Заняття №12

6 балів


Всього:10

120

12.

Заняття №13

6 балів


Модуль 4


13.

Заняття №14

6 балів

1.

Заняття № 61

15 балів

14.

Заняття № 15

Заняття № 16

6 балів

2.

Заняття № 62

15 балів

3.

Заняття № 63


15.

Заняття № 17

6 балів

4.

Заняття № 64

15 балів

16.

Заняття № 18

6 балів

5.

Заняття № 65

15 балів

17.

Заняття № 19

Заняття № 20

6 балів

6.

Заняття № 66

15 балів

18.

Заняття № 21

6 балів

7.

Заняття № 67

15 балів

19.

Заняття №22

6 балів

8.

Заняття № 68

Заняття № 69

15 балів

20.

Заняття №23

6 балів


Всього:20

120


Всього:8

120


Модуль 2


Підсумковий модульний контроль

80 балів за кожний модуль

1.

Теми № 25

6 балів

2.

Заняття №26

6 балів

3.

Заняття №27

6 балів

4.

Заняття №28

6 балів

5.

Заняття №29

6 балів

6.

Заняття №30

6 балів

7.

Заняття №31

6 балів

Заняття №32

8.

Заняття №33

6 балів

9.

Заняття №34

6 балів

10.

Заняття №35

6 балів

11.

Заняття №36

6 балів

12.

Заняття № 37

6 балів

13.

Заняття № 38

6 балів

Заняття №39

14.

Заняття №40

6 балів

15.

Заняття №41

6 балів

Заняття №42

16.

Заняття №43

6 балів

17.

Заняття №44

6 балів

18.

Заняття № 45

6 балів

19.

Заняття № 46

6 балів

20.

Заняття № 47

6 балів


Всього:20

120

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З ФІЗІОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ зі спеціальностей «лікувальна справа», «педіатрія»

Модуль 1: "ЗАГАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ"

Змістовий модуль 1. Введення в фізіологію

1. Фізіологія як наука. Поняття про функції. Методи фізіологічних досліджень.

2. Становлення й розвиток фізіології у XIX столітті,

3. Внесок робіт І.М. Сєченова, І.П. Павлова, П.К. Анохіна, П.Г. Костюка у розвиток світової фізіології.

4. Українська фізіологічна школа.

Змістовий модуль 2. Загальна фізіологія збудливих структур

1. Потенціал спокою, механізми походження, його параметри, фізіологічна роль.

2. Потенціал дії, механізми походження, його параметри, фізіологічна роль.

3. Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.

4. Зміни збудливості клітини при розвитку одиночного потенціалу дії.

5. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.

6. Механізми проведення збудження нервовими волокнами.

7. Закономірності проведення збудження нервовими волокнами.

8. Механізми передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

9. Спряження збудження і скорочення. Механізми скорочення і розслаблення скелетних м'язів.

10. Типи м'язових скорочень: одиночні і тетанічні; ізотонічні та ізометричні.

Змістовий модуль 3. Нервова регуляція функцій організму

1. Біологічна регуляція, її види та значення для організму. Контури біологічної регуляції. Роль зворотного зв'язку в регуляції.

2. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та функції її ланок.

3. Рецептори, їх класифікація, механізми збудження.

4. Пропріорецептори, їх види, функції. Будова і функції м'язових веретен.

5. Механізми і закономірності передачі збудження в центральних синапсах.

6. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пресинаптичного та постсинаптичного гальмування.

7. Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС.

Змістовий модуль 4. Роль ЦНС у регуляції рухових функцій

1. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення.

2. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок.

3. Рухові рефлекси заднього мозку, децеребраційна ригідність.

4. Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення.

5. Мозочок, його функції, симптоми ураження.

6. Таламус, його функції.

7. Лімбічна система, гіпоталамус, їх функції.

8. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження.

9. Сенсорні, асоціативні і моторні зони кори головного мозку, їх функції.

10. Взаємодії різних рівнів ЦНС у регуляції рухових функцій. Локомоції, їх регуляція. Функціональна структура довільних рухів. Вікові зміни рухових функцій.

Змістовий модуль 5. Роль автономної нервової системи в регуляції

вісцеральних функцій

1. Загальний план будови автономної нервової системи. Автономні рефлекси, їх рефлекторні дуги.

2. Синапси автономної нервової системи, їх медіатори, активатори та блокатори передачі збудження в синапсах.

3. Вплив симпатичної нервової системи на вісцеральні функції.

4. Вплив парасимпатичної нервової системи на вісцеральні функції.

5. Роль метасимпатичної системи в регуляції вісцеральних функцій.

6. Єдність симпатичної й парасимпатичної систем у регуляції функцій.

Змістовий модуль 6. Гуморальна регуляція вісцеральних функцій та роль ендокринних залоз у регуляції

1. Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Характеристика факторів гуморальної регуляції.

2. Властивості гормонів, їх основні впливи. Механізм дії гормонів на клітини-мішені.

3. Контур гуморальної регуляції. Регуляція секреції гормонів ендокринними залозами.

4. Роль гіпоталамо-гіпофізарної системи в регуляції функцій ендокринних залоз.

5. Роль соматотропіну, тироксину та трийодтироніну, інсуліну в регуляції лінійного росту тіла, процесів фізичного, психічного розвитку організму.

6. Роль кальцитоніну, паратгормону, кальцитріолу у регуляції сталості концентрації іонів кальцію та фосфатів у крові.

7. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції функцій організму.

8. Роль гормонів щитоподібної залози (Т3 , Т4) в регуляції функцій організму.

9. Фізіологія жіночої статевої системи, її функції, роль статевих гормонів.

10. Фізіологія чоловічої статевої системи, роль статевих гормонів.

11. Загальне уявлення про неспецифічну адаптацію організму до стресової ситуації. Роль гормонів у неспецифічній адаптації.

12. Роль симпато-адреналової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.

13. Роль гіпофізарно-наднирникової системи в регуляції неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації. Основні вплини глюкокортикоїдів і мінералокортикоїдів на організм.

Модуль 2. "ФІЗІОЛОГІЯ ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ:

крові, кровообігу, дихання"

Змістовий модуль 7. Система крові

1. Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові. Поняття про гомеостаз.

2. Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові та його регуляція.

3. Білки плазми крові, їх функціональне значення. ІІІвидкість, осідання еритроцитів (ШОЕ).

4. Онкотичний тиск плазми крові та його роль.

5. Кислотно-основний стан крові, роль буферних систем крові в підтриманні його сталості.

6. Еритроцити, їх функції. Регуляція еритропоезу.

7. Види гемоглобіну і його сполук, їх фізіологічна роль.

8. Лейкоцити, їх функції. Регуляція лейкопоезу. Фізіологічні лейкоцитози.

9. Тромбоцити, їх фізіологічна роль.

10. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його механізми та фізіоло­гічне значення.

11. Коагуляційний гемостаз, його механізми та фізіологічне значення.

12. Коагулятори, антикоагулянти, фактори фібринолізу, їх фізіоло­гічне значення.

13. Фізіологічна характеристика системи АВО крові. Умови сумісності крові донора та реципієнта. Проби перед переливанням крові.

14. Фізіологічна характеристика резус-системи крові (СДЕ). Значення резус-належності при переливанні крові та вагітності.

Змістовий модуль 8. Система кровообігу

І. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові у судинах, його спрямованість та безперервність.

2. Автоматизм серця. Градієнт автоматизму. Дослід Станіуса.

3. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино-атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль.

4. Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження у серці.

5. Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль. Співвідношення у часі ПД і одиночного скорочення міокарда.

6. Періоди рефрактерності під час розвитку ПД типових кардіоміоцитів, їх значення.

7. Спряження збудження і скорочення в міокарді. Механізми скорочення і розслаблення міокарда.

8. Векторна теорія формування ЕКГ. Електрокардіографічні відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ.

9. Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль.

10. Роль клапанів серця. Тони серця, механізми їх походження. ФКГ, її аналіз.

11. Артеріальний пульс, його походження. СФГ, її аналіз.

12. Міогенні механізми регуляції діяльності серця.

13. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

14. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяль­ність серця. Роль парасимпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

15. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни іонного складу крові,

16. Особливості структури і функції різних відділів кровоносних судин, Основний закон гемодииаміки.

17. Значення в'язкості крові для кровообігу.

18. Лінійна і об'ємна швидкості руху крові у різних ділянках судинного русла. Фактори, що впливають на їх величину.

19. Кров'яний тиск і його зміни в різних відділах судинного русла.

20. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.

21. Кровообіг у капілярах. Механізми обміну рідини між кров'ю і тканинами.

22. Кровообіг у венах, вплив на нього гравітації. Фактори, що визначають величину венозного тиску.

23. Тонус артеріол і венул, його значення. Вплив судинно-рухових нервів на тонус судин.

24. Міогенна і гуморальна регуляція тонусу судин. Роль речовин, які виділяє ендотелій судин, у регуляції судинного тонусу.

25. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси.

26. Рефлекторна регуляція кровообігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба).

27. Регуляція кровообігу при м'язовій роботі.

28. Особливості кровообігу в судинах головного мозку та його регуляція.

29. Особливості кровообігу в судинах серця та його регуляція.

30. Особливості легеневого кровообігу та його регуляція.

31. Механізми утворення лімфи. Рух лімфи у судинах.

Змістовий модуль 9. Система дихання

1. Загальна характеристика системи дихання. Основні етапи дихання. Біомеханіка вдиху і видиху.

2. Еластична тяга легень, негативний тиск у плевральній щілині.

3. Зовнішнє дихання. Показники зовнішнього дихання та їх оцінка.

4. Анатомічний і фізіологічний "мертвий простір", його фізіоло­гічна роль.

5. Дифузія газів у легенях. Дифузійна здатність легень і фактори, від яких вона залежить.

6. Транспорт кисню кров'ю. Киснева ємність крові.

7. Крива дисоціації оксигемоглобіну, фактори, що впливають на її хід.

8. Транспорт вуглекислою газу кров'ю. Роль еритроцитів у транспорті вуглекислого газу.

9. Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту

10. Дихальний центр, його будова, регуляція ритмічності дихання

11. Механізм першого вдиху новонародженої дитини.

12. Роль рецепторів розтягування легень і аферентних волокон блукаючих нервів у регуляції дихання.

13. Роль центральних і периферичних хеморецепторів у регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання.

14. Регуляція зовнішнього дихання при фізичному навантаженні.

Модуль 3. "ФІЗІОЛОГІЯ ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ:

енергетичного обміну, терморегуляції, травлення, виділення"

Змістовий модуль 10. Енергетичний обмін

1. Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини.

2. Методи визначення енерговитрат людини. Дихальний коефіцієнт.

3. Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину.

4. Робочий обмін, значення його визначення.

Змістовий модуль 11. Терморегуляція

1. Температура тіла людини, її добові коливання.

2. Фізіологічне значення гомойотермії. Центр терморегуляції, терморецептори.

3. Теплоутворення в організмі, його регуляція.

4. Тепловіддача в організмі, її регуляція.

5. Регуляція сталості температури тіла при різній температурі навколишнього середовища.

6. Фізіологічні основи загартування.

Змістовий модуль 12. Система травлення

1. Загальна характеристика системи травлення. Травлення у ротовій порожнині. Жування, ковтання.

2. Склад слини, її роль у травленні.

3. Механізми утворення слини, первинна та вторинна слина.

4. Регуляція слиновиділення. Вплив властивостей подразника на кількість і якість слини.

5. Методи дослідження секреторної функції шлунка у людини. Склад і властивості шлункового соку. Механізми секреції хлористоводневої кислоти.

6. Складно-рефлекторна ("цефалічна") фаза регуляції шлункової секреції.

7. Нейрогуморальна ("шлункова і кишкова") фаза регуляції шлун­кової секреції. Ентеральні стимулятори та інгібітори шлункової секреції.

8. Нервові і гуморальні механізми гальмування шлункової секреції.

9. Рухова функція шлунка та її регуляція. Механізми переходу шлункового вмісту у дванадцятипалу кишку.

10. Методи дослідження секреції підшлункового соку у людини. Склад і властивості підшлункового соку.

11. Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.

12. Методи дослідження жовчовиділення у людини. Склад і властивості жовчі.

13. Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі у дванадцятипалу кишку.

14. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і мембранне травлення.

15. Всмоктування у травному каналі. Механізми всмоктування іонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.

16. Рухова функція кишок, види скорочень, їх регуляція.

17. Фізіологічні механізми голоду та насичення.

Змістовий модуль 13. Система виділення

1. Загальна характеристика системи виділення. Роль нирок у процесах виділення. Особливості кровопостачання нирки.

2. Механізми сечоутворення. Фільтрація в клубочках та фактори, від яких вона залежить.

3. Реабсорбція і секреція в нефроні, їх фізіологічні механізми.

4. Поворотно-протипоточна-множинна система нефронів, її фізіологічні механізми та роль.

5. Регуляція реабсорбції іонів натрію і води в канальцях нефронів.

6. Роль нирок у забезпеченні ізоосмії. Механізми спраги.

7. Роль нирок у забезпеченні ізоволюмії.

8. Роль нирок у забезпеченні сталості кислотно-основного стану крові.

9. Сечовипускання та його регуляція.

Модуль 4. "ВИШІ ІНТЕГРАТИВНІ ФУНКЦІЇ"

Змістовий модуль 14. Фізіологія сенсорних систем

1. Сенсорні системи, їх будова і функції.

2. Смакова сенсорна система, її будова, функції, методи дослідження.

3. Нюхова сенсорна система, її будова і функції.

4. Сомато-сенсорна система, її будова і функції.

5. Фізіологічні механізми болю.

6. Опіатна та неопіатна антиноцицептивні системи організму, їх значення.

7. Фізіологічні механізми знеболення.

8. Слухова сенсорна система, її будова і функції.

9. Функції зовнішнього і середнього вуха. Внутрішнє вухо, частотний аналіз звукових сигналів.

10. Зорова сенсорна система, її будова і функції.

11. Основні зорові функції та методи їх дослідження.

Змістовий модуль 15. Фізіологічні основи поведінки

1. Біологічні форми поведінки. Вроджені форми поведінки, інстинкти, їх фізіологічна роль.

2. Набуті форми поведінки. Умови утворення умовних рефлексів, їх відмінності від безумовних.

3. Пам'ять, види і механізми утворення.

4. Потреби та мотивації, їх роль у формуванні поведінки.

5. Емоції, механізми формування, біологічна роль.

Змістовий модуль 16. Особливості вищої нервової діяльності людини

1. Функції нової кори головного мозку і вища нервова діяльність людини.

2. Біологічна та інформаційна теорії емоцій, їх роль у формуванні поведінки.

3. Функціональна асиметрія кори великих півкуль головного мозка, його інтеграти вна функція.

4. Мова, її функції, фізіологічні основи форму вання.

5. Мислення. Розвиток абстрактного мислення в людини. Роль мозкових структур у процесі мислення.

6. Типи вищої нервової діяльності людини. Темпераменти і характер.

7. Вікові аспекти вищої нервової діяльності у людини.

Змістовий модуль 17. Фізіологічні основи трудової діяльності і спорту

1. Фізіологічні основи трудової діяльності людини.

2. Особливості фізичної і розумової праці. Оптимальні режими праці.

3. Фізіологічні механізми втоми. Активний відпочинок і його механізми.

4. Вікові зміни працездатності людини.

5. Фізіологічні основи спорту. Принципи побудови оптимальних режимів тренувань.

6. Сон, його види, фази, електрична активність кори, фізіологічні механізми.


4.7 ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ТА ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Модуль 1. "Загальна фізіологія"

1. Здійснювати розрахунки параметрів функцій та графічно відображувати процеси, що відбуваються у збудливих структурах.

2. Малювати схема та пояснювати будову і механізми:

- контурів біологічної регуляції, рефлекторних дуг рухових рефлексів;

- розвитку процесів збудження і гальмування в ЦНС, процесів їх сумації та координації рефлексів;

- рефлекторних дуг рухових рефлексів на всіх рівнях ЦНС та провідних шляхів, що забезпечують взаємодію різних рівнів ЦНС;

- рефлекторних дуг автономних рефлексів, що забезпечують регуляцію вісцеральних функцій;

- дії різних гормонів на клітини-мішені та регуляції їх секреції, контурів регуляції вісцеральних функцій за участю гормонів.

Модуль 2. "Фізіологія вісцеральних функцій: крові, кровообігу, дихання"

1. Визначити вміст гемоглобіну в крові за методом Салі, оцінити результати.

2. Визначити групу досліджуваної крові в системі АВ0, зробити висновки.

3. Розрахувати колірний показник крові, зробити висновки.

4. Визначити гематокритний показник, зробити висновки.

5. Визначити у досліджуваного рівень артеріального тиску, зробити висновок.

6. Визначити тривалість періоду напруження шлуночків серця на підставі аналізу полікардіограми, зробити висновок.

7. Визначити тривалість періоду вигнання крові з шлуночків серця на підставі аналізу полікардіограми, зробити висновок.

8. Визначити тривалість загальної систоли шлуночків серця на підставі аналізу полікардіограми. зробити висновок.

9. Визначити тривалість фази ізометричного скорочення шлуночків серця на підставі аналізу полікардіограми, зробити висновок.

10. Визначити напрямок і амплітуду зубців електрокардіограми в стандартних відведеннях. Зробити висновки.

11. Визначити тривалість серцевого циклу на підставі аналізу ЕКГ. Зробити висновок.

12. Розрахувати тривалість інтервалу Р- Q на підставі аналізу ЕКГЗробити висновок.

13. Розрахувати на підставі аналізу ЕКГ тривалість інтервалу Q -Т. Зробити висновок.

14. Розрахувати на підставі аналізу ЕКГ тривалість комплексу QRS . Зробити висновок.

15. Визначити на підставі аналізу ЕКГ, що е водієм ритму серця. Аргументувати висновок.

16. Визначити у себе життєву ємність легень методом спірометрії. Зробити висновок.

17. Визначити у себе дихальний об'єм методом спірометрії. Зробити висновок.

18. Визначити у себе резервний об'єм вдиху методом спірометрії. Зробити висновок

19. Визначити у себе резервний об'єм видиху методом спірометрії. Зробити висновок.

20 Розрахувати за спірограмою дихальний об'єм, життєву ємність легень. Зробити висновок.

21 Розрахувати за спірограмою резервний об'єм вдиху та видиху. Зробити висновок.

22. Розрахувати за спірограмою хвилинний об'єм дихання. Зробити висновок.

23. Розрахувати за спірограмою максимальну вентиляцію легень. Зробити висновок.

24. Розрахувати за спірограмою резерв дихання. Зробити висновок.

25. Визначити за спірограмою споживання кисню досліджуваним у стані спокою і протягом першої хвилини після фізичного навантаження, зробити висновки.

26. Визначити за спірограмою споживання кисню досліджуваним у стані спокою і протягом трьох хвилини після навантаження, зробити висновки.

Модуль 3. "Фізіологія вісцеральних функцій: енергетичного обміну, терморегуляції, травлення, виділення"

І Розрахувати основний обмін досліджуваного, визначивши споживання кисню за спірограмою, зареєстрованою у стандартних умовах, зробити висновок.

2. Виконати проби з затримкою дихання. Провести аналіз результатів.

3. Як і чому зміниться слиновиділення після введення людині атропіну?

4. Оцінити секреторну функцію шлунка у людини.

5. Чому при підвищенні кислотності шлункового соку рекомендують молочну дієту?

6. Як і чому зміниться секреція підшлункового соку при зменшенні кислотності шлункового соку?

7. Як позначиться на процесі травлення зменшення вмісту жовчних кислот у жовчі? Чому?

8. Запропонуйте засоби збільшення моторної функції кишок. Дайте їх фізіологічну аргументацію.

9. Як і чому зміниться кількість та склад шлункового і підшлункового соків при надходженні до дванадцятипалої кишки жирів?

10. Як і чому зміниться кількість і склад шлункового і підшлункового соків при надходженні до шлунка капустяного соку?

11. Визначити швидкість фільтрації у клубочках, зробити висновок.

12. Визначити величину реабсорбції води у нефроні. Зробити висновок.

13.Оцінити результати дослідження функції нирок за методом Зимницького.

Модуль 4. "Вищі інтегративні функції"

1. Оцінювати стан сенсорних систем за показниками дослідження їх функцій.

2. Малювати схеми будови специфічних каналів передачі інформації в сенсорних системах та пояснювати механізми формування відповідних відчуттів та образів зовнішньої дійсності.

3. Малювати схеми, що пояснюють формування біологічних форм поведінки та трактувати механізми кожного з її етапів, ролі емоцій у поведінці.

4. Оцінювати і трактувати резульгати досліджень, що характеризують типи ВНД людини.

5. Оцінити стан організму при фізичному навантаженні за показниками функцій.


ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ПОСІБНИКІВ,

ТЕХНІЧНИХ ТА ІНШИХ НАВЧАЛЬНО-НАОЧНИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ НА КАФЕДРІ

1.Шевчук В.Г., Наливайко Д.Г. Посібник з нормальної фізіології. К. «Здоров'я», 1995 р.

2.Чернівецький медичний інститут, МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ практичних занять з нормальної фізіології (методичний посібник для студентів), 1995, 95 с.

3.Буковинська державна медична академія, "Нормальна фізіологія в тестах", (Навчальний посібник), 2000,152с.

4. Таблиці.

5. Слайди.

6. Діапроектор.

7.Комп'ютер з принтером

З.Хроноксиметр

9.Мікроскопи

10.Стимулятори

11. Ергографи

12.Кімографи

13 .Еритрогемометр

14.ІІ-клавішний лічильник

15.Електрокардіограф, балістоприставка

16.Прилади Панченкова

17. Тонометри

18.Сфігмограф

19. Прилад для рефлексометрії

20. Центрифуга

21. Магнітофон

22.Холодильник, та інші технічні засоби.


4.8 ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

1. Нормальна фізіологія. За ред. В.І. Філімонова, К.: Здоров'я, 1994. - 608 с.

2. Посібник з нормальної фізіології. За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка. - К.: Здоров'я, 1995. - 368 с.

3. Фізіологія. За ред. В.Г. Шевчука. Навчальний посібник. Вінниця: Нова книга. 2005.

4. Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002. - 784 с.

5. Физиология человека: в 3-х томах. Перевод с английского. Под ред. Р. Шмидта й Г. Тевса - М: Мир, 1996.

6. Фізіологія людини в питаннях і відповідях // В.І. Філімонов Навчальний посібник.- Вінниця: Нова книга, 2010.

7.Техtbоок оf mеdісаl рhуsіоlоgу / Аrth u г С. G a уtоn, jоhn E. Наll. – 10 th ed. 2000.

Додаткова:

1. Физиология человека / Под ред. Г.И.Косицкого. - М., 1985.

2.Нормальная физиология: Учебное пособие для студентов стоматологических факультетов/ под ред. В.А. Полянцева.-М., 1989.

3. Основы физиологии человека. В 2-х томах / Под ред. Б.И. Ткаченко. - Санкт-Петербург, 1994.

Зав.кафедри фізіології ім. Я.Д.Кіршенблата,

доктор медичних наук, професор С.С.Ткачук

Comments